Чари-бари-растабари -
я купила окуляри:
скельця - кольору дракона,
що від гніву почорнів.
Як вдягаю окуляри -
навкруги одні почвари,
чорні в чорному Мольфари
носять в торбах чорний гнів.
Чорні Згуби шкірять зуби
і сурмлять примарні труби,
як шикується рядами
чорне військо чорних днів-
королев і королів
без голів.
Чари-бари-растабари -
я купила окуляри:
колір - вишенька в узварі,
чи троянди - диво-сад.
Як вдягаю окуляри -
навкруги солодкі пари
і пасуть-пасуть отари
(в клумбах,чистих від склотари )
сім рожевих янголят.
Посміхаються привітно
і рожеве лине світло.
Достигає на каштанах
пребузковий виноград.
Липне дуже делікатно
поцукрований асфальт.
Всі помади - мармелад.
Всюди -лад.
Чари-бари-растабари -
поламались окуляри:
чорні - вщент, рожеві - навпіл...
ВідтодІ почався жах -
я сиджу у темній шафі,
наче міль у кожушках...
І долоні - на очах.
Крізь тонесеньку щілину
дивний промінь світла лине -
світ страшний - БЕЗОКУЛЯРНИЙ...
( Я не вмію - НЕ-У-СНАХ...)
І стиска мою долоню
у пластмасовій короні
не зелений, не червоний -
Полунично-Чорний Страх...
Хто відважний - порятуйте!
Ось адреса - занотуйте:
Дім зомлів, паркан у комі,
вікна в гратках, в небі - птах...
уляна задарма відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...та чому...мiль у кожушках якраз себе дуже зручненько почувае...якщо вони(кожушки) не з чебурашки синтетичного походження звичайно...Це я Вам ,як мiль,кажу
Такеі дивні почуття визивають Ваші вірші, що хочеться переосмислити своє життя.
уляна задарма відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Мабуть,це - непогано -періодично переосмислювати життя...Але не сприймайте ці тексти надто серйозно - то лише відображення конкретного стану в конкретний момент.Дякую Вам за увагу
а я вірю... більше того - не просто вірю, А ЗНАЮ... для чого мені вірити чи не вірити, коли я ЗНАЮ - Ви - ХУДОЖНИК... бо "видно пана по халявах" - тут у гарному смислі... хоч я невиїздна з дому в принципі, але так мене лоскоче думка "під ложечкою" - рвонути влітку до Львова - заради тільки того, щоб відвідати ту маленьку галерейку у центрі... тільки виключно заради того - більш нічого мене не може "підняти на крило", навіть знаменита львівська кава у кав"ярні "Під вежею", чи "Під левом"... - тільки малесенька галерейка, де будуть експонуватися ваші роботи - позбавлені віри у них самого їхнього автора-творця... думаю приїхати усе-таки - хтось же має у вас вірити, опираючись на внутрішнє своє бачення і ЗНАННЯ...
уляна задарма відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Бачу,пані Валю,що вулицями Львова ви уже блукали! Признаюсь - я народилася не у Львові,і живу тут останні ...надцять років,але ні у "під Вежею", ні у "під Левом" не була - прекрасна нагода потрапити туди з Вами влітку,вчасно накивавши П"Ятами від фанатичних вболівальників моєі творчості...( жартую )
Це буде класно!
- ви, Уляно, витончений філософ за складом мислення і "способом" бачення... прекрасний вірш... і оригінальний, як усе ваше... зо щирим інтересом відвідала б я вашу художню виставку - уже відчуваю, що! там...
уляна задарма відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Пані Валю,ви вже в числі запрошених Але,боюсь,Ви розчаруєтесь - я сама до кінця не вірю ,що маю право називатись таким багатообіцяючим іменем-ХУДОЖНИК...