Суцільний безлад і пітьма,
І тіло згоряє у багатті,
Немає в серці вже тепла,
А душа давно незнає щастя.
За, що тепер в мені зима,
За, що оці страждання,
Я така як ти грішна,
І така як ти байдужа,
Дай пориву почуттям,
І дізнаємось, що таке кохання !
Не буде більше у минуле вороття,
Не буде, болі і печалі,
Не буде, того злого "Я"!
Лише наші з'єднанії долі !