Рідне слово квітне у серці,
Лине птахом у райські сади,
Хай чистіша сльозини-озерця
Буде мова батьківська завжди.
З нею легко мріяти й любити,
Гартувати дух у боротьбі,
Як приємно вільно жити,
Спілкуватись, творити пісні.
Мова- це нам дар від Бога,
Скарб на віки вічні від Творця,
Ніжна, люба, мила, калинова,
Шепіт річки і спів солов"я.
Ріки слів в океани прямують,
Сяйвом мудрості линуть до зір,
Нехай думи щедро квітують,
Звеселяють і серце, і зір.
