Збожеволіли приблуди, За худобу у вас люде.
Згвалтували українця, Дикі зайди і чужинці.
Розтоптали, розвели, Як Ісуса розпяли,
Що студенту, а що жінці, Залили по самі вінця.
Продалися «беркути», Прокурори і суди.
Звірі сповнені амбіцій, Удались до інквизицій.
Коли ми із ночі спали, Вони гайки зажимали.
Та різьби уже нема, Іржа зїла все до тла.
У крові по самі груди, Що ви робите іуди?
Кому служите примати, Ой, настане час розплати.
У бандитській каламуті, Скаженієте від люті.
Ви забулися майбуть, Що за вами теж прийдуть.
Невже вірите, що злодій, Вас не знищить при нагоді.
Що засліплений в польоті, Вас не скине у болоті.
Ще не пізно схаменіться, Сходіть в церкву помоліться.
Вівці ж ви не пастухи, Може простить вам гріхи.
Ще, історію читайте, Чи нормальних запитайте.
Не зупинить «жеребець», Буде хлопчики писець.
За потоптане довіря, Ще провідаєм Міжгір’я.
Й за гулаги у Сибірі, Нагадаємо вам сірі.
З нами Бог, святий творець, Він для нас пастух і жнець.
Щоб відвідати режим, Держить порох нам сухим.
У Дніпрову сиву кручу, Скинем нечисть цю дрімучу.
Вже чекають друзі з зони, Хай читає там ЗЕКони.
Ох, наболіло все це... От і увірвався народу терпець, бо ж скільки можна отак знущатися і прикриватися безглуздими законами!.. Хай Бог береже наш народ!
Дід Миколай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
