Усмішка із твоїх вуст,
Така спонтанна, мила…
І така зваблива…
Спонукає до розпуст
Фантазію бурхливу.
Усмішка із вуст твоїх,
Така знайома, щира…
Змушує очима звіра
Спокуситися на гріх
Проклятого вампіра.
Із твоїх вуст усмішка…
Втікає тінь похмура,
І в погляді понурім
З’являється волошка,
Та грає сонце на лиці.