Бабусина хатина
Порепані боки.
Над вікнами вже глина
Зтемніла за роки.
Садок вишневий вицвів,
Жоржин ніде нема,
Лише пташиний приспів
Над хатою луна.
Чи пам’ять, чи стежина
Остання привела,
Де хрестиком хустина
Пов’язана була.
Камінчиком тут кожним
Намолена земля.
Тому і не порожня
Вся доленька моя.