Воскресни, зірко світовая,
На землях, що палають ниць,
Прекрасні очі твого краю,
Побачили нещастя скрізь,
Пробач нам, о, небесна мати,
За гнів безсонних вечорів,
Та ми не можем більше спати,
Нас душить всіх тягар вини,
О, край безумний, о, мадонна,
Що в сині не впізнала мук,
Вся доля твориться навколо,
Давно понівечених рук,
На тлі прихованої правди,
Очей, що дивляться на світ,
Дозволь нам хоч себе пізнати,
Із серця витопити лід,
Хвала в будинках світить вогник,
І зорі вказують на шлях,
Любов будує в грудях гори,
Куди не долітає й птах,
Надія - безіменна діва,
Що звабить душу та думки,
Не в мить ростуть і стигнуть ниви,
Так й віра має жить роки.
