А що ти знаєш про каву? - Темний напій та й годі,
Буває розчинна і мелена, еспресо і американо,
В маленьких і більших горнятках, делікатних таких філіжанках,
На ніч не п’ють ніколи, лише до обіду зрана..
Знаєш? А це не правда, спробую заперечити,
Ти, певне, просто не знаєш, що ж то насправді – кава –
Напій Відня і Лємберга, спогад про пана Кульчицького,
Штука доречна всюди – на зустрічі і забаві.
Кава буває двох видів – «самотня» і кава «з кимось»
І тут немає значення, якої вона є міцності,
З молоком чи чорніше ночі, велика чи зовсім маленька,
З ваніллю чи може з корицею..
Самотня завжди гірчитиме, рідко коли смакуватиме,
Її зазвичай забагато, вона охолоне швидко.
Подається в негарних горнятках, принаймні то так здається,
Її смак осідає в душу, від чого стає трохи бридко…
«З кимось» - то інша справа, бо тут є спільне бажання,
Не суть у сортах чи сумішах, бо навіть коли дешева –
Якщо оповита розмовами, щирими посмішками,
Навіть розчинна «Галка» стає делікатна й душевна.