Ти прийшов – божевільний і дуже милий,
Усміхнувся здаля – і засяяло все навкруг.
Обійняв мене – я не спинила,
Пригорнув, наче давній друг.
Я любові своєї боюся,
Я втікаю від неї в світи.
Я до Бога щиро молюся,
А ввижаєшся знову ти.
Що такого в тобі, не знаю,
Ти звичайний , як інші всі.
Просто дуже тебе кохаю
І не треба нікого мені.
А навколо мужчин так багато,
Приділяють увагу, чудні.
Мені байдуже. Ти моє свято.
І ці вірші я пришу тобі.
