я мрію, щоб усе було не так!
не так, як заплановує годинник.
у всіх, я впевнена, свій шлях,
чи серпантин, а може павутини.
та може попадеться і легкий,
як теплий дощ осіннім днем.
повір, буває ще й такий,
що обпікає скроні, як вогнем.
буває всяке у твоїм житті,
але я прошу: не проводь його даремно,
коли проходять дні, розходяться путі,
чи коли в серці стане сумно й темно.
живи не так, як просять всі,
і віддавайся весь, до вій і п’яток,
відчуй цю мить в її красі,
як в першому польоті ластів’яток!
твоя смарагдова весна прийде,
коли ти зовсім не готовий, не чекаєш!
тобі дано життя - воно ще молоде.
то ж дій! чого під хмарами літаєш?!
ти шаленій, дружи, люби!
міняй щоденно звички і земні орбіти,
для того ми вродилися людьми,
щоб в соту осінь з радістю сивіти!
