Видирати пазурами волю із законів кров'ю писаних
І згорнутись у клубок від страху або встати
Догоряють сльози згадкою але більш не вистигнуть
Поки серце загорнулось в чорні шати
У чужих очей не відкривайсь не знайдеш правди
Соломяні факели кладуть у руки
Кулю витягнеш з ребра комусь ще завтра
А сьогодні небо - все нові розлуки
Юних тіл безсмертні душі впустить