Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Шон Маклех: Середмістя - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Цікава думка.... Не очікував....
Сабріна, 09.04.2014 - 22:46
Всім буває сумно... Ви не один такий... Деколи, щоб у пам'яті не спливали о́брази, треба молитись на образи́, і забувати про обра́зи
*SELENA*, 09.04.2014 - 18:52
... приречена сумна невідворотнісь...- мені фінал (не доведи Боже) перегукнувся із процтвами, що гуляютьв інеті з 2005р - що України через 10 років не буде на карті - я не вірю всіляким астрологам, але враховуючи нинішній розворот подій, процтво оцієї сови, чомусь стало над-надсумно... Натхнення Вам і нехай нам всім щаститься!!! Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це не пророцтво. Я вірю в Україну і її майбутнє. Це своого роду реакція на сьогодення... Багато міст в різних країнах нині саме в такому духовному стані. І в багатьох душах людських нині сірість і бездуховність... І таких людей багато, нажаль... Вірш про це. А Україні я пророчу щасливе майбутнє - лихі часи минуть. Україна переживала в минулому ще й не такі біди - і вистояла духовно...
Променистий менестрель, 08.04.2014 - 16:40
Але борімося далі - Пане Маклехе.І вода камінь точить... Оригіальний твір. І гріх і не до сміху. Черепашача хода до РОЗУМУ. Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за розуміння! Справді - треба боротися. Не дивлячись на роки, не дивлячись на обставини...
Леонід Ісаков, 08.04.2014 - 14:01
Вірш цей навіває сум. Навіть перехожийВдягнений у синій плащ, Що розмальований метеликами Що спонукало до написання такого безутішного вірша? Невже все так погано взагалі? Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Звісно, не все так погано у цьому світі. Але багато подій дуже сумних трапляється останнім часом - і навколо мене, і в світі, і в вашій країні, і в моїй країні... Багато хороших людей ідуть від нас у вічність, багато поганих людей продовжують вершити свої чорні справи... Може з часом пройде в мене оцей сум...
Сабріна, 08.04.2014 - 00:47
Сова прокричала уривок пророцтва, відлуння якого пролетіло через зіниці черепа і чорні окуляри до похиленої ратуші, де зупинилися всі годинники, і відбилось об дзеркало. Цікавий і дуже незвичний твір. Є над чим подумати.
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за розуміння і змістовний відгук! Коли мені сумно - іноді приходять ось такі образи....
Микола Серпень, 08.04.2014 - 00:42
Дивно, в вірші стільки відчаю (один відчай і більше нічого), а він діє заспокійливо. Там де люди з чорними душами всі вікна - це зіниці черепа - і в цьому велика справедливість бо чорне, це завжди - чорне...
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за такий відгук! Справді, у цьому світі дуже багато сумного і трагічного, але треба жити - бо життя триває....
гостя, 08.04.2014 - 00:07
він купував у сірих касах... із сірих фресок... сірий час... і сірим олівцем писав по сірому папері...а ще...носив з собою дзеркала...які йому служили ще як двері...
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Бувають такі персонажі у нашому химерному світі... Все таки сподіваюсь, що сірість не знищить красу і кольори. Лишають оптимістом.
Крилата (Любов Пікас), 08.04.2014 - 00:00
Пробачте, ця сучасність мене так поглинула. що у всьому вбачаю її проблеми. А вічність... у неї вічні істини.
zazemlena, 07.04.2014 - 23:59
Не знімаючи чорні окуляри думок... вірш-результат сівставлення реальності і мрій... Сокольник, 07.04.2014 - 23:41
Що насправді є дзеркало? (доречі, чудова тема у Ремарка в Чорному обеліску). Дякую, гарний вірш...
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за відгук і розуміння!
Ірина Червінська-Мандич, 07.04.2014 - 23:31
Він носив дзеркалоВ якому замість весни Відображалася осінь, В якому замість людей Відображалися звірі, В якому замість квітів Відображалися мушлі. - прикметно і символічно Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
??????????? Не думав, що цей твір зрозуміють саме так - писалось про вічне - не тільки про сучасне. Хоча і про сучасне теж....
Анна Берлинг, 07.04.2014 - 20:22
Така таємничість, містицизм. Ніби фільм переглянула - так уявлявся той чоловік.
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за цікаве розуміння цього твору! Життя - штука загадкова. І тагічна часто....
stawitscky, 07.04.2014 - 19:13
Захоплений глибиною твору, але не поділяю такого трагічного погляду на життя.Але бажаю автору доброго здоров’я і дякую за те, що заставляє думати.
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за відгук! Інколи бувають хвилини відчаю коли життя бачиш саме таким.... У цьому світі багато сумного - тому так написалося...
|
|
|