Не плач, мамо, бiль пройде,
Сон додому забере
Пiдiйду й так нiжно обiйму...
Не плач, ненько, я з тобою
I зимою,i весною,
Головне, тримайся, не впади.
Знаю, жити так нелегко,
Ми всi тут, а ти далеко.
Заховаю розпач у рукав.
Мамо, рiдна, нам не краще -
Ти лишила напризволяще.
Я ж тебе за це i не суджу.
Вiрю, скоро ми з тобою
Лиш повiльною ходою
Пiдемо гуляти до зорi.
Не плач, доле, стримай сльози,
Вiдiйдуть лихi морози
Й ми обнiмемося знов.
Мушу я тебе дiлити,
На чужину вiдпустити.
Ти пробач за це менi колись...
