То,ніби лілія Моне ,рожева і перлиста,
Якось у сутінках майне мить невловима й чиста…
Зітхання – супровід услід,злетіло не догнати,
І скільки ще,чи днів, чи літ,нам іншої чекати?
Приспів:
Часу не гай – збіжить, одна-єдина мить,
Одна-єдина мить дорогоцінна…
Як музика бринить,ніби сльоза тремтить,
Неначе погляд твій до мене лине,до мене лине.
Туман росою упаде,або серпанком в полі…
Та сонце знов його знайде,не опирайся долі,
У межах простору життя – лиш спалах, мить коротка,
У мріях наших майбуття таємне і солодке.
Приспів.
