З'явився на світі сад - такий загадковий, що задивлялись на нього всі. Якось пройшла тим садом юна дівчина Весна. Погладила вона ніжно дерева та землю і з'явились бруньки та зелена травичка.
Незабаром зазирнула до саду молода панночка Літо. І так тепло обійняла той сад, що у відповідь їй все забуянило та почало стигнути.
Наступною до саду зайшла пишна пані Осінь та злегка зачепила плечем дерева - рясно попадали врожаї, вдруге зачепила - позлітало листячко.
Після Осені до саду зазирнула сива пані Зима. Побачила голі кущі та дерева, пошкодувала їх. Стряхнула своєю білою хусткою та вкрила все пишним сніговим килимом.
І лише ялинка так і лишилась зеленою навіть під білою ковдрою. Та вона не сумувала, бо знала, що її незабаром прикрасять для діточок - адже скоро Новий рік.
А дівчинка, яка бачила прихід цих гостей, знала, що не варто вірити у дива, краще за ними спостерігати.
