Когда закончится война, мы обязательно стену высокую построим...
Межу чужую никогда не переступим, не затронем...
Своей земли мы даже пяди больше никому не отдадим...
Мы той стеною ей покажем,.. наверное, поймет в конце концов сама...
В таких " гостях", -с войной,.. ее мы знать,..и даже видеть,.. слышать больше не хотим...
И с нашей стороны на той стене наверное будет надписей...не счесть...
Тут были Коля, Маша, Саша,.. Іван, Михайло та Василь з самого Запоріжжя...
"А те 5 метров - я построил!" -вгрызутся те слова в стену
Защитой и приветом с Черновцов...
Она, наверное, прочнее станет с той подписью в углу да именем твоим...
И ПТН ПНХ наверное тоже будут!.. Не смоют надпись ту ни дождь,
Не сдует даже ветер ни за что... Да наши все,.. кто будет строить,.. зуб отдам,
Что не забудут.. .И нашкребут везде, где низко и легко... Не сомневайтесь!...
Дотянутся,.. напишут даже там,.. где будет высоко!..
От этого так на душе спокойно станет,.. ну просто очень хорошо!!!
Еще я думаю... Да я уверена на сто процентов!.. Покрасят в сине желтый цвет...
И вспомнят все... И будут плакать.. и потом смеяться,.. и рыдать с соплями,.. не прячась...
Не стесняясь и взахлеб,.. глотая слезы,.. ну совсем,как дети...
Но они взрослые мужчины... Задушат слезы, успокоят нервы,..кулаки сожмут...
Когда закончится война?.. Ее постылою женой нам навязали...
И в тягость так давно она,.. и не дождемся все никак,
Чтобы ушла, захлопнув дверь,.. и не вернулась никогда,..
Чтоб смыть с себя ее любимый запах навсегда...
Когда закончится война,.. тогда построим новые дома,..
Заменим все дырявые от пуль заборы...
Засыплем ямы все от мин и разминируем поля...
Те блокпосты разрушим сами,.. не оставим...
Мы только на границе ров - его длину и глубину,
Он, как защита и межа... Мы не подумаем зарыть,...
Он будет память навсегда... про всех погибших в той войне... его оставим...
Поймали украинец и русский золотую рыбку... все как всегда 3 желания, но на двоих... Начали спорить и ругаться. Разругались в пух и прах. В конце концов россиянин говорит: "Я, мол, старший брат - мне 2 желания, а тебе одно". Устал украинец с ним спорить - согласился.
- Хочу, - говорит россиянин, - чтоб в России не осталось ни одного украинца.
- Хочу, чтоб всю Россию окружал огромный непроницаемый забор, чтоб ни один украинец не смог к нам пробраться.
Исполнила рыбка его желания и отправила в Россию за огромный забор.
- Ти впевнена, що там не залишилось жодного українця? - питає українець у рибки.
- Впевнена.
- І шо забор такий, що ніщо й ніхто його не подолає?
- Саме так.
- Тоді залий усю Московію бетоном.
OlgaSydoruk відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
... якась стіна таки потрібна, адже навіть за ідеальних стосунків с сусідом вона потрібна, адже через рік-два прийде нова влада, нові погляди і все - буде пізно ... як от в нашому випадку навіть та сама людина, що була, ніби дружньою, в один день стала ворогом... тому границі потрібні
OlgaSydoruk відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Послушайте Океан Ельзи...там есть такие строки: "Колись настане день..заукінчиться війна" созвычно с вашим стихом, а вот про стену..пожалуй, лучше чтобы упала стена!
OlgaSydoruk відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Но ее же хотят строить...Даже проекты рассматривают...