Пробачте мені, моя мамо,
Що я не послухався Вас,
І вільно пішов до Майдану,
В тривожний ненависний час.
Пішов визволяти країну,
Яку відібрали у нас,
Пішов і навіки загинув,
Назавжди покинувши Вас.
Пробач мене, прошу, кохана,
Не слухавсь твоїх остеріг,
І вільно пішов до Майдану,
Й себе поховав, не зберіг.
Я мужньо тримав оборону,
Та влучила куля у ціль,
Такий молодий, безборонний
Покинув, залишивши біль.
Пробачте мене мої діти,
Без батька залишились ви,
На вас буду з неба глядіти,
Ростіть, мої милі людьми!
Ніколи в життя не впускайте
Ні кривди, не злої брехні.
Любіть Україну, і майте
Добро лиш на радість мені!
Пробачте усі, я люблю
Всіх вас і мою Україну,
Я вперто стояв у бою,
За неньку, рідненьку загинув,
Майдан повернув вам свободу.
Її бережіть ви уклінно,
Й прошу одного лиш: народе,
Люби й бережи Україну.
26. 02. 2014
Цікаво... Можливо, і я є в тій книзі... Коли був майдан, збирали поезію в збірку... Последняя капля кажись вірш називався. Вікторе, пошукайте якщо буде книга)
Віктор Остроух відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сергію, книга в мене вже є, але тебе там немає, бо збірка виключно українською мовою.
Супер!Красивое посвящение погибшим и тем, кто выстоял!
Віктор Остроух відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
За офіційними даними цей вірш надрукували у книзі "ГОВОРИТЬ МАЙДАН. Збірка революційної поезії". Але книги ще не маю на руках. Дякую за гарний коментар.
Зате сьогодні на сайті poembook.ru заборонили мій вірш "Двухглавый монстр" Я стаю відомим 
