Моєї мрії тінь, ілюзія, обман…
Прошу, мене покинь і не роз‘ятрюй ран.
Бо зовсім сил нема тебе навік лишить,
В душі і в день – пітьма, як розлюбить?
Тебе, як розлюбить, як розлюбить?..
Любові не прошу, лиш забуття…
У пам‘яті прошу і у небес.
В муках на світ з‘являється життя,
Щоб пронести важкий свій хрест…
Навіщо та любов, це ж як болить?
Молитвою з душі Йому протест…
А без любові нам навіщо жить?
Це ж навіть, не піднять той хрест…
Любов, на жаль, сліпа, надія, вкотре, вщент…
Туга не відступа, вкриває, як плащем.
Безвихідь уночі, та безпросвітні дні,
А ти й досі мовчиш, скажи вже, ні…
Мені скажи вже, ні, скажи вже, ні…
Любові не прошу, лиш забуття…
У пам‘яті прошу і у небес.
В муках на світ з‘являється життя,
Щоб пронести важкий свій хрест…
Навіщо та любов, це ж як болить?
Молитвою з душі Йому протест…
А без любові нам навіщо жить?
Це ж навіть, не піднять той хрест…
10.11.2011.
що ще сказати?
