Як багато віршів про війну
Про насилля, , про бої криваві…
Ще недавно, якийсь рік тому,
Ми про це із Вами не писали…
І не чули рокотів гармат,
І вертушки в небі не літали
Проводжали в військо не солдат,
В Армію синів випроводжали.
Ніби на навчання йшли вони,
І служили в рідній Україні,
До якої ж прірви довели
Нас політикани біло – сині?
Розікрали золотий запас! -
Десь в того клубочка є початок.
Всіх осудить і розсудить час, –
Лиш загиблих не верне до хати.
Винні і Росія, й МВФ,
Ще Євросоюз, американці…
Довгий і нікчемний список – шлейф,
Ну, а де ж свої нардообранці?
Де були вони, коли Гарант
Замовляв із золота буханці,
Вів себе як озвірілий кат
Взявши Україну рідну в бранці?
Дарували образи й книжки,
Кланяючись, задки прямували?
Думали, що і вони «божки»,
Раз за ноги Бога упіймали?
Всьому є початок і кінець,
І в народу той терпець урветься:
Правди хоч тоненький пагінець,
Та до сонця все-таки проб»ється.
Хай уроком буде нам розбрат,
Що веде до втрати територій.
Хай остерігається Гарант
Гніву і обману траєкторій.
16.09.2014
Так, і саме страшніше те, що з ким би я не вела розмову у всіх таке ж бачення ситуації це присто низам осточортіло таке життя і дай Бог верхам мудрості, бо у війни немає переможців - ціна зависока
Мені особливо два останні рядки сподобались
Я вже давно казав-помиляється той,хто думає,що революція вже відбулась. Справжня революція ще навіть не починалась. Це ніби маятник.І скоро він знову гойднеться в потрібну сторону.
