Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Лавинюкова Тетяна: Публикация для Ирины - ВІРШ

logo
Лавинюкова Тетяна: Публикация для Ирины - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Персональный ЧАТ Oreol
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Публикация для Ирины

Лавинюкова Тетяна :: Публикация для Ирины
Публикация для Ириночки Левобережной 
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527065

                           Ирина Одоевцева
              * * *
Он сказал: — Прощайте, дорогая!
Я, должно быть, больше не приду.
По аллее я пошла, не зная,
В Летнем я саду или аду.

Тихо. Пусто. Заперты ворота.
Но зачем идти теперь домой?
По аллее черной белый кто-то
Бродит, спотыкаясь, как слепой.

Вот подходит ближе. Стала рядом
Статуя, сверкая при луне,
На меня взглянула белым взглядом,
Голосом глухим сказала мне:

— Хочешь, поменяемся с тобою?
Мраморное сердце не болит.
Мраморной ты станешь, я — живою,
Стань сюда. Возьми мой лук и щит.

— Хорошо, — покорно я сказала, —
вот мое пальто и башмачки.
Статуя меня поцеловала,
Я взглянула в белые зрачки.

Губы шевелиться перестали,
И в груди я слышу теплый стук.
Я стою на белом пьедестале,
Щит в руках, и за плечами лук.

Кто же я? Диана иль Паллада?
Белая в сиянии луны,
Я теперь — и этому я рада —
Видеть буду мраморные сны.

Утро… С молоком проходят бабы,
От осенних листьев ветер бур.
Звон трамваев. Дождь косой и слабый.
И такой обычный Петербург.

Господи! И вдруг мне стало ясно —
Я его не в силах разлюбить.
Мраморною стала я напрасно —
Мрамор будет дольше сердца жить.
 
А она уходит, напевая,
В рыжем, клетчатом пальто моем.
Я стою холодная, нагая
Под осенним ветром и дождем.

1922

ID:  527192
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 01.10.2014 19:17:47
© дата внесення змiн: 01.10.2014 19:17:47
автор: Лавинюкова Тетяна

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: inki, Наталя Данилюк, Патара, Ірина Лівобережна, уляна задарма, Світлана Моренець, Ниро Вульф
Прочитаний усіма відвідувачами (1441)
В тому числі авторами сайту (22) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

inki, 22.12.2021 - 09:21
Не читал у Вас ранее. Фантастическая по красоте работа...
 
Ніла Волкова, 18.11.2014 - 21:29
Потрясающие стихи! "Браво!", Татьяна! give_rose
 
Лавинюкова Тетяна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Приймаю, Ніло, Ваші слова як оцінку мене-публікатора і популяризатора, можливо, маловідомого широкому загалу вірша. Певно що, вважаю цю мою роль в даному випадку вдячною. Тішуся, що це знайшло такий відгук у моїх друзів-поетів bye
 
Samkovitch, 03.10.2014 - 11:37
Вот это круто, пробрало 12 12 12 16 16 16 give_rose
 
Лавинюкова Тетяна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ірина Одоєвцева - можна сказати, остання поетеса срібного віку поезії:
А наша Ірина Лівобережна - яка ж молодчина! 12 12 12
 
kostyanika, 02.10.2014 - 13:18
любовь будет вечно жить в мраморном сердце... clapping
 
Лавинюкова Тетяна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
17 Я думаю, что ЛГ стала мраморной, но сердце этой мраморной статуи осталось живым и болит... 17 17 17
 
Ниро Вульф, 02.10.2014 - 11:59
одне слово - красотища! good clapping clappingclapping 16 16 16
 
Лавинюкова Тетяна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Любовь на все времена... 16 17 16 17 16 17 16 17 16 17
 
Таню, вчора на мій віршик Валерій написав свою імпровізацію! Я трохи додала рядочків від себе, і ось що у НАС вийшло!!!
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527266
16 16 16 16 16
 
Лавинюкова Тетяна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Все читала, вчора стала писати тобі, а воно пропало frown Сьогодні ще раз напишу... writer
 
Наталя Данилюк, 01.10.2014 - 22:25
Яка зворушлива історія... 16 Торкнулися серця цією проникливою публікацією! love 19 22 give_rose
 
Лавинюкова Тетяна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І от минуло вже сто літ
І тих людей згубився слід...
І тільки статуя в саду
Чекає, коли я прийду... 16 17 16 17 16 17 16 17 16 17
 
А она уходит, напевая,
В рыжем, клетчатом пальто моем.
Я стою холодная, нагая
Под осенним ветром и дождем.


Я стою... лишь мысль, и сердце - бьётся...
Неподвижна... Надо как-то жить...
Розовым рассвет по мне прольётся...
Из ладоней птицы будут пить...

За спиной сирени вспыхнут в мае.
А зимой снега - меня белей...
Я стою одна. И понимаю
Каменной не стать душе моей!

Он весною с девушкой пройдётся,
Драматично так играя грусть...
Сердце, им забытое, взорвётся!
И у ног его я разобьюсь...
17 17 17
Таня, я тронута до слёз!
Спасибо огромное! Вот так сюрприз!
flo12 flo12 flo12 flo12 flo12
 
Лавинюкова Тетяна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
give_rose give_rose give_rose
Все мы немного у жизни в гостях,
Жить — этот только привычка.
Чудится мне на воздушных путях
Двух голосов перекличка.
(Анна Ахматова)
 
Любов Ігнатова, 01.10.2014 - 22:22
як гарно! Міст між двома світами...
 
Лавинюкова Тетяна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
give_rose give_rose give_rose
Все мы немного у жизни в гостях,
Жить — этот только привычка.
Чудится мне на воздушных путях
Двух голосов перекличка.
(Анна Ахматова)
 
Оце так! Аж мороз по шкірі... Ніби перекличка через століття між двома талантами, двома Іринами. 12 12 12 16 16 16
 
Лавинюкова Тетяна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Світланочко, мені так подобаються ці Ахматовські рядки, що зацитую їх і Вам:
Все мы немного у жизни в гостях,
Жить — этот только привычка.
Чудится мне на воздушных путях
Двух голосов перекличка.

А для Вас ще й портрет Ірини Одоєвцевої - приблизно тієї пори, коли написаний вірш про статую.
 
OlgaSydoruk, 01.10.2014 - 20:09
12 12 16
 
Лавинюкова Тетяна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
16 16 16 flo12
 
гостя, 01.10.2014 - 19:58
12 12 12 give_rose cry
 
Лавинюкова Тетяна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
16 16 16 17 17 17 flo18 flo18 flo18
 
Патара, 01.10.2014 - 19:24
Ну ПРОСТО НЕМАЄ СЛІВ!!! 12 16 flo06
 
Лавинюкова Тетяна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...Майже через 100 років!.. У іншої не менш талановитої Ірини сюжет втілений по-своєму, не менш вражаюче!.. 17 17 17
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Батьківна: - Свіжий
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: