Весь світ придуманий із листів
Із недоведених теорем
Із моря, що випало дощем
На полум'я наших дурних голів
Із болі придуманий весь світ
Із віршів поранених і фраз
Із тонни німих і гучних образ
Фальшивих крізь усмішку слів «привіт»
А ми домальовуєм фарби там,
Де сажею вкрита душі ріка
І віримо в те, що митця рука
Сотворить із буди брудної храм
Ми віримо в те, що для чогось є,
У те, що не марно живемо тут
Що в кожного є у душі салют
Й настане момент, коли він заб’є
Та це все порожні набори слів
Із недоведених теорем
Із моря, що випало дощем
На полум'я наших голів
17.12.14
