Скільки будуть толочити нас
- Питання часу. Коли ж цей час проб’є свій час
І лишимось одні самі з собою .
Скільки тавруватимуть зухвальці нас
Ненаситні без кісток і плоті.
На людей подоби в них нема,
Як немає батьківщини в ката.
То ж наскільки ми всі патріоти,
Що пускаєм дітей перед собою.
Може ми й того не знаємо,
Що кат тягнеться до своєї подоби.
Ріт широко розплющив очі
Як на попелищі підстрибує від злоби.
От злоба ця маріонеткова підкова
Хто підкує і з тим орати поле.
Оскільки ми вважаємо себе за гідних жити
На нашій (якщо це так) неньці неодітій.
То ж будьмо любі, не даваймо окупантам
Вдихати наше скуйовджене повітря.
20.01.15/02:32:34
