вже час настав
і бачу я як зорі місяць лютий
у вирій проводжа
тебе я теж проводив
до оселі.
не оселившись, просто так
на згадку.
поставивши в старому крапку
на новий-кращий тиждень
де мороз вже готував
мені чудову квітку
яку мені ж під час самоти
у руки дав і наказав
малюнками на вікна сфері
щоб я її тобі в долоні передав.
тоді повільно танули на небі зорі
...наші думки були прозорі
надто!
але ніхто того не знав
як ніжну квітку покохав
січеслав