Є люди-струмочки - дзеркальні і чисті,
Між скелями жваво біжать.
А ще є підземні і мов у намисті,
Поміж камінцями журчать.
Є люди-озера - мілкі і глибокі,
Попробуй у них розпізнай
Краплини цілющі, таємні, високі,
У кожнім своє почерпай.
А люди-ріки щедро напувають,
У течіях несуть слова.
Вірші і ноти розливають,
В них крапля світла, мов жива.
Моря безкрайні, повні сили
Зливаються із небесами
І велич мудрості на хвилях
Звучить гучними голосами.
У всіх джерел одна дорога,
Один єдиний океан.
Де всі стікаються до Бога
І кожен вершить мудрий план.
