Виросли діти,спустів рідний дім,
Хоч сонечко світить,та сумно у нім,
Залишилась у ньому лише пустота,
Мов зимою снігами,замерзає душа!
Хто прийде чи приїде,хто повернеться жити?
Чи життя оживе в нім,лиш Богу судити!
Заростає травою рідний поріг,
Нема вже там мами,ні батька слідів!
Всі в турботах,в роботі-їм часу нема,
Де кущ ліщини,доторка до вікна,
Чи приїде донька,чи повернеться син,
Де цвітом черешня, мов сніг мерегтить!
Промайнули роки,тай нікого нема,
Лиш сумна хатина-над водою верба,
Мов у небі зорі,лічить свої днини,
Доживає життя, там, де кущ калини!
