Рішень правильних нема.
Будуєш ілюзорний світ…
Що ближче правда чи обман?!
Коли зникає страх ―
Розова омана розстає.
Там, де любов, там нірвана,
А там, де біль, там смак життя…
Впасти, щоб піднятися,
Піднятися, щоби злетіти…
І граєшся з вогнем, мов мале дитя
Поки не згориш до тла…
І феніксом із попелу встаєш.
І знов надія, віра, і любов,
Взлети і падіння…
Сховаєшся у панцир ―
Не буде що згадати,
Над прірвою пройдешся ―
Не зможеш забути…
То був гіркий оман чи рай?!
Почуття ― кава від буденного сну.
Світом керують ідеали і шаблони,
І біла ворона змінює окрас,
Щоб бути як усі!
Народитися, щоби вмерти:
Розум бунтує,
І лиш душа знає,
А серце відчуває…
