У таких містах виростають сильними, або не приживаються взагалі.
Всі ті, хто із нього тікають, стають схожими на старі терикони,
які дивлячись вічно вгору тримаються міцно землі,
все хочуть злетіти, та плутаються у дротах телефонних.
Ти ще можеш зникнути, в тебе є час і немає міцних зв'язків -
давай, поки шахти тебе не ковтнули в підземні шлунки,
поки води червоних калюж не дістались твоїх мізків
і поки в тебе є сили звести із цим містом рахунки!
Потім,
там, де б ти жив або помирав - там, де чиста вода,
там, де гарні жінки, терпке повітря і теплі зими-
назавжди залишиться під нігтями в тебе залізна руда,
а у пам'яті - трощені шахти і сіре небо над ними.
