Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Леся Геник: зриваю окови чорні - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, ілюстрація мене полонила... Дякую!
Наталя Данилюк, 17.03.2015 - 09:26
На жаль, часто в житті доводиться розчаровуватись... Але, як каже давня мудрість: те, що нас не вбиває, робить нас сильнішими. Кожне випробовування - це гарт. Головне - не опускати руки. Про що й свідчить світлина до цього вірша))) Вона доволі символічна! Сонце сходить - і вже цього досить.
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Досить...А життя - то день, то ніч. І нічого тут не вдієш... Дякую, Наталочко! Валя Савелюк, 17.03.2015 - 09:26
оригінальна робота... калейдоскоп метафор-видінь-бачень із вкрапленнями епітетів-оксиморонів (ран мажорних) класно! Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дорога, п. Валю! Просто дякую... що Вм ТАКА Є!
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Коли спадає з очей полуда - інакше й бути не може... Дякую! |
|
|