Покотились твої намисти́нки
На всі боки брудною підлогою.
Розірвались думки на частинки
І змінилася радість тривогою.
Розлетілися вікна на шмаття,
А кімната здавилася стелею.
Зіпсувалось новісіньке плаття,
Обернулося місто пустелею.
Хмара пилу слабенькі легені
В повну силу на міць випробовує.
Залпи "градів" ревуть мов скажені:
П’яне бидло твій край завойовує.
Дим в’їдається в яснії очі,
Світ навколо палає й руйнується.
Линуть в згарище сльози дівочі,
А ведмідь все ніяк не вгамується...
• 04.04.2015 •
Гарно написано... Якщо не будемо зайцями
То косолапе, п’яне ЧМО
Нічого не поробить з нами
На лоба ми йому клеймо
І клоуном відправим в цирк
Ну а хто проти - того в цинк!
Єва Романенко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00