Махмуд Дарвиш (Палестина)
«Відданість»
В устах і серці ніс я голос твій,
І ти, Вітчизна, лиш у пам'яті моїй.
У крові моїй бушує гнівне слово,
Запалюючи полум'яну мову.
Я римами скормив би сон в ночі,
Та замість рим у відповідь мечі.
Я вірю в слово, в правди джерело,
Яке здолає все вороже зло.
Але вогонь палання дуже злий,
Розвіє вітер скоро попіл мій.
Нехай про мене, коли я впаду без сил,
Напишуть: «Він вогонь свій не згасив!»
*****
Махмуд Дарвиш (Палестина)
"Преданность"
В устах и венах нес я голос твой,
И ты, отчизна, будь всегда со мной.
В крови моей бушует гневный крик,
Воспламеняя пламенем язык.
Я бейтами вскормил бы ветр в ночи,
Да вместо рифм у них – одни мечи.
Я верю в слово, истины родник,
А для врагов – пеньковый воротник.
Но пламя слов не сладит с силой злой,
Коль сам я стану пеплом и золой,
Пусть обо мне, когда паду без сил,
Напишут: "Он огонь свой не гасил"
