Остогидла "Ваша" політика "Мені"
"Ось команда буде Еге-гей" - казали.
Еге-гей та еге-гей, егей.
Егеї одні, що лиш В ЗУБ НОГОЮ.
05.02.2020
Сповна дощить середина Зими,
Заливає гарячі сліди,
Затихає зелене світло в імлі,
Простягає над пáгорбами дими.
На даху каплі сліз
Стримують на мить свій короткостроковий політ.
Де ми? Яка наша ціль?
Куйовдить поназбирані задуми слів?
Ліса заповнені хижими звірями,
Хижими переповнені дні.
На якому чужому боці вони
Присипають подерті до ржі кораблі?
Самоцвіти цвітуть пóдиви розкида подивú!
Їх окрас начіпити знáками криз
На хронотечі піших доріг.
Як там ранок - вогник безмежних подійонадій
Сам розпочне бесіду із собою,
Йому хоч передати в часі привіт
Та забутись що він то не він.
Гримає старець на наших очах,
Переписує хід ситуацій
Змолодів на ще на декаду голів,
Бо і сумнівам нудно одним.
Бо і крапкам приходить кінець
Пишнобровий митець
Третє лютого хмарами тієї Весни
Простяглось назавжди доживати цю мить.
03.02.2020
Світ навиворіть, навиворіть все,
Від містичних сказань, до незрозумілих на перший погляд речей.
Там зароджується культура відмінна від інших культур.
Там свої закони, свої геноми, своє ДНК.
Бери, що Тобі до снаги,
Твори та сяй невивченістю світил.
Масштаби гігантські, Тобі все підвладно
Кортить щось вхапнути, вкуснути?
Так, то ж здивуй увесь світ!!!
02.02.2020
Різнолінійні перепони посеред роздоріж
Я справді задумався
щодо спалаху Світанку на нашім обрії зараз на мальовничому ганку.
Парує туман, вікна навстяж,
росами вмився та й шепотіти із зорями,
що закрались за стріхою мов горобці.
Доприспати, щоб ти ще побавити застати зуміла та заворожуюче їх зашептати,
щоб омріяне нами рознесли по світах.
Щоб омріяне нами нами ж по світах позбирати,
щоб омріяне також комусь за мрію стало та потім власною потугою ту мрію здійснили уміло втілили на красу Ока на красу Сонця, на красу спадкоємців зразком стало, було фундаментом для подальших висотосклепінь різнорівневого світу бажань.
21-23.01.2020
Омана з Оман
Ваша Війна хвороблива,
Невúправдана, невипрáвна
—скелето-рубці.
— ОМАНА на тихих паперах чорнилом
Та у кровí пазурі.
Вершники долі
На свою начхали,
Газети наштампують ще.
Коли б'ють, а завтра
Гарно зіграють, по повній налиють
"Вітамінний під градусом сік".
З тебе пів-острів,
А з мене "Галапагоси",
Щоб не казали, що жилось погано
Та сонця замало було.
Вони грають в шахи,
Ось вам реформи,
А ми в доміно.
Прогузнáєм природні багатства
Та що, насмітимо знов!
20.10.2020
Моноліт
Схоже, що тоне цей замріяний світ,
Кожну секунду чути все дужче той крик.
Не відчиняй
Свій нагрітий ломаччям дім,
Не залишай,
Бо можеш вскочити у полон,
Не забувай,
Не впускати той ворожий подих.
Що то лиш примара цієї доби..!
Котиться в прірву горизонтів бескид.
Там десь шукає прихистку котрийсь зі своїх.
Вірити чи ні,
Хто зна,
Так, воно щемить,
То може..
Птахом на моноліт... Схаменись
Далі ступай по своїй тернистій стезі.
Там хочуть, там мріють, там дбають.
Там, так, там подалі від всіх,
Там – це де вічне пан або профан
Їх картається занедбана печаль.
Схоже на те, що всі змирились,
Схоже на те, що ми всі вже мертві.
Схоже це те що саме треба,
Схоже їх ніхто не поверне.
Схоже, що все – підстава,
Схоже, що це про нас вистава.
Схоже кінця та краю не має,
Схоже, що ви манекени для блазнів.
Схоже, що то були ракети,
Схоже на те, що казали мати:
Не сідай в авто, не говори з незнайомцем,
Не бери чуже, не треба...
За собою дивись,
Не догоджай, бо програєш.
Час тікає, його можна примножити,
Але відлік назад лишень на магнітоплівці.
Ділення на "нуль"
Матимеш мінус один.
Де той Герой,
Герою ти де?
Герої в окопах, не по-геройськи...
Яке кому діло, тебе там не було!
під дулом.
20.01.2020
Блукати, нишпорити, ходити,
Догукуватись, викрикувати, гукати.
Дивитись, задивлятись, розглядати,
Торкатись, на долонях дотики збирати.
Поїдати, смакувати, куштувати,
Нотувати, записувати, друкувати.
Посміхатись, веселістю сяяти.
Рахувати, лікувати,
Фарбувати, малювати,
Розробляти, проектувати,
Кіно знімати та знімати
З полиць дотепер відзняте.
Підпалити, розпалити,
Розлити, налити,
Випити, напитись,напій допити.
Зачитати, читати, прочитати, дочитати,
Зачинити, прикрити, замкнути!
Задумки задумати та їх розгадати.
17.01.2020
Вулкан
Вулкан – Бог Вогню, Бог Війни, Бог Життя,
Веде взаємини зі стихіями теперішнього буття.
Майбуття бере початок своє карколомне враз не на раз.
Вулкан - творець, жрець, співець,
Син Всесвітнього Творця Ярила-Сонця
Протуберанцем надішлений воїв виховувати,
Оберігати кордони верховинні на Землі Нашій.
Вулкан та Земля єдине ядро мають.
Вулкан не стих, не спить,
Вулкан не з тих, хто полишає ціль,
Він на варті виношує її завзято
Маяком сполучник зоряних склепінь одвічних
Подає сигнал-привіт своїм братам
На відстані багатськократ
Паралакс парсеків відповідно рівномірно.
28.12.2019
10.03.2018
Розтурбувало маля гІлля на деревах,
Просить нене, просить тата
Підкинути до неба.
Хоче він побачити усі простори
Матінки Землі,
Де кувалась справжня доля
Героїв козаків.
-От як виросту, всім каже,
Матиму багато
Тих речей, що дід із бабою
Собі мріять мати.
-Повезу їх за долини
Та річки потужні,
Де сміх сміхом роздається
І лОвиться дИка риба.
Де в саду ростуть кокоси
Й манго на верхівках,
Де солодкі ночі впросінь
Заповива дитину.
Очі промІнням повнІ
Радості, багатства.
Несе хлопця чаклувати
Молода дівчина.
Забарилась лиха днина
Землю таврувати,
Хлопці мужні українці
Не верта до хати.
Що ж дорослі начудили,
Дітям виправляти,
Своєю кров'ю обмивати
Пороги злих сил прийдешніх.
А хтось там на чужині
Збира конвой сталевий,
Щоб відбити ту ватагу
Нечесті в погонах.
Люди мріять, люди хочуть,
А як до діла братись,
Раз на раз то не прийдеться
Їх спідка нещастя.
Питань під боком повно
То ж....
Досить цього чванства.
Не знаю так чи ні,
А воно дбає
Про етнос хмар
У вишколі вогню.
Затятих дум
Моїх сумлінних,
На поверхневім світла куражі.
Станцюю танець первістком бруньок,
Вберуся в одіж першого морозу,
Проникну повз промінням золотим
По тих густих бровицях передвчора.
На повні груди наберусь того
Свіжучого осиляючого повітря.
Візьму до рук той дотик пелюсток
Та огорну ароми в рожевім цвіті.
Життя мáє безліч забавóк
Одна пригода змінює навічно
Зливає всі долі воєдне
Та пророста сімейним родовідом.
11.12.2019
ID:
863791
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 05.02.2020 17:11:34
© дата внесення змiн: 05.02.2020 17:26:33
автор: Сергій Ладижинський
Вкажіть причину вашої скарги
|
