* епіграфом:
«Лечу тротуаром,
невикохана тобою і
щаслива...
Чую,
як заціловують одна одну
мої збуджені ноги
і скресає лоно
пам'яттю твоїх губ...
О, не доведи господи
тепер зустрітися тобі
на моєму шляху!»
(Антоніна Ц.)
*****
* Сповідь під каштанами
(із підслуханого; жіноче… навіяне)
Як спИси чоловічі в дні квітневі
Стоять ці свічі – зваба доньок Єви!
«… Ах, років – пелена…
А молодість – минає…
Дай, Господи, сповна,
Чим жінка жити має!
Ой, наші юні дні
Короткі, а бажання
Згоряють, як в огні,
Невтоленим коханням!
Зішли ще жменьку літ,
Не поскупися в слові –
Тих юних в щасті літ,
Простивши гріх любові!..»
І я Тобі пишу:
«Якщо Ти є у небі,
Дай кожній, я прошу!
А їм так мало треба…»
* Л.В. "що не сталось у ті ночі – було щастя варте…"
Вже й не вірю, що трава була зелена,
забуваю: пахло квітом чи плодами?
… А Ви спогадом приходите до мене –
і солодка мені ніч! до нестями...
* ... «то не ти – то діва-осінь чарувала,
у розпусту зваблювала нас!..»
… а руки – на тілі моїм!..
і що там пристойність, що статус?!
…і квітка в шаленство впаде,
у хіть, у жагу безсоромну,
вустами покриється вся,
отим цілуванням відвертим,
чекаючи миті злиття
злітаючи в світ насолоди!..
…
і тоне в вечірньому небі
і сонце,
і цей килим степу,
і барви останнього листу,
і осінь кохання,
і ми!.. …
* «…ослепили груди белые
до безумия красивые…!» ( В. Ф-в)
– Так, і губи, і цілунки – незрівнянні!
Але груди! оці перса, – яка розкіш!
спраглим мріям і рукам такі жадані,
як торкнешся – ще мільйон разів захочеш!..
/«хай тебе завжди п’янять її диво-груди!» Пр., Біблія/
* Т. (мелодии; «как ты меня прочувствовать сумела!..»)
… А сердцу места мало так в груди,
и дрожь по телу – совладать бы с ней!..
И отраженьем робости моей
твое немое: «Я – твоя… люби!..»
* ... «як цвіло все в час, як ми любились, –
які квіти розпускались у єднання час!»
то був смак кохання чи гормонів?
пристрасть то була, чи просто хіть?
чи сплітались почуття у любові грона,
чи два тіла цих в’язала
блуду хтива віть?!.
* чекав від долі крихту радості й любові…
Торкаюся до тіла Твого знову
І долі дякую, і знов питаю: «За що?!»:
Я вимріяв Тебе таку чудову,
А Ти з’явилась – незрівнянно краща!
/ благословив той день і щастям, і тобою... /
Насолодилась Вашими творіннями!Дяка Вам за це і натхнення
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
осипали мене гірляндами квітів та слів солодких - ще й дякуєте! - то від мене подяка, що час свій золотий на мої витівки потратили та компліментами наділили!
Дуже гарні розсипи пелюсток еротичності... Саме еротичності, а не сальності чи непристойності...
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
можливо, я і дотримався "етикету" ось тут, але по натурі все ж я і по життєлюбству - хуліган, розбійник, сповідуючий заповіді древніх: "не називай бога нечистим - говори "святий"; не клич нечистого богом - кажи "сатана"". то я і заперечую оте давнє вже, та незабутнє: "а у нас в СССР секса нет!". є. і слава богам, що є. а раз є і так багато важить в житті людини, то і ... пишу, як вдається.
дякую, що не пройшли мимо, бо більшість читачок чи з почуття сором/язливості, чи віддаючи дань пуританству читають мовчки. і анонімно
Странные штучки. Мужскому глазу завлекательны. Жду продолжения, уж не обессудьте.
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
то вже не у мене, прошу, вимагайте, а у тої безсоромниці, що ночами по чоловіках бігає, поки дружини їх в теплих ліжках чекають, та нашіптує їм всякі скоромні речі сороміцькі. як відвідає ще раз та наспіває щось в продовження - неодмінно поділюся
