28. Олекса У.; до в. «Жінка неземної краси» та всієї
авторської лірики кохання (дієслівне, ворожбицьке, задушевне!..)
а до кралі – словом файним горнеться та лестить,
і по серденьку лоскоче, і по тілу пестить
і ворожить дієсловом, стелиться, гадає!.. –
тож любов пустімо в душу – хай і нас питає!
…
і я в рими дієслівні одягну бажання:
най дасть небо всім нам віршів, щастя і кохання!
29. stawitscky; до в. «Хто ти?»
(з ними, з нашими жінками був нам рай!)
– так, були!.. і долі вдячність склавши
ми згадаєм - і щасливі завше
піснею кохання, спогадом – тим раєм!..
часом наших днів, де все було навзаєм!
...
і коли постає перед нами про щастя питання -
хай би ким не були - лиш вони дарували кохання!
30. ptaha; до в. «До пам'яті»
печатку ставить будемо не ми.
та все пусте, – лишаймося людьми,
а вже колись небесний Архіваріус
і кожен крок наш, помисел з пітьми
Часів Останніх винесе на світло –
ганьбою вкриємось, чи радості слізьми.
...
тож зважуймо нами здобуте
з добра що постало й любові
у вчинках, в думках, в кожнім слові –
так зменшимо часу покуту.
***
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ой, не родився ще тй, хто брехати не навчився! а спробувавши раз - до двершеності дійти - на два рази!
жартую, бо і ви жартуєте: лестите їм, пестите словом!!....
Візьму за... приклад,
