Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Вікторія Т.: Камінь - ВІРШ |
![]() |
![]() UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
![]()
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ marzin, 07.08.2015 - 18:23
Неочікуваний розсип думок. І про які речі! Чесне слово, неочікуваний, бо дуже тверезий, чоловічий, на найболючіше у днях наших, думки справді гаромадянки цієї землі
Вікторія Т. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую. В кожній окремій ситуації просвічується щось більше, і часом це досить гостро відчувається.Щасти Вам! Еkатерина, 03.08.2015 - 14:25
Самі ж обрали це життя. Знаємо, що тут не рай і навіть не чистилище. М'ать, Бог руку на чоло покладе лише тим, хто спинятиме каменюку. ![]() Я б змінила на "за курсом" Вікторія Т. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Усе вірно. Не спиняти (або не гальмувати) неможливо.Вже виправила, дякую. ![]() Максим Тарасівський, 03.08.2015 - 09:47
«Вбиваю я тому лише, що можу,А не тому, що вірю, що правий» здається, Камінь цей несвідомий сили, що його рухає. Таким чином, зазнаючи впливу космічний сил і течій, він їх не визнає. "Можу" тотожнє в нього виходить "хочу" - та насправді ж падіння його чи не єдине втілення кам"яного "можу". Ані зупинитися, ані рухатися вгору він не здатний. Страшна річ, що надала абсолютного значення глобальній силі як прояву його власного "Я" Вікторія Т. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це Ви вірно підмітили. Я теж про це думала--про співвідношення власної волі і тих сил, які нами керують.Більшість часу ми їх не усвідомлюємо, але щось нас несе по(особливо хибній) дорозі. Як камінь з гори. Єдине, що в нашій волі,мабуть,--це короткий момент вибору. Дякую за розуміння! Іванюк Ірина, 03.08.2015 - 07:07
Хто вижили—ті кажуть, що відкрилиЙого спасенну руку на чолі В придонні найчорнішої зневіри,- ![]() ![]() ![]() Вікторія Т. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую. Я це чула не один раз. ![]() |
|
![]()
|