По крихті збираю апокриф вчорашнього дня,
Нанизую бісером зламані пальці ольвій.
Ти - моє циркове слоненя,
Яке пахне вогнем вечоровим магнолій.
Усе віддалилось і ти вже не пишеш мені відтіля,
Звідки леви приводять людей на станції.
До тебе кілометрів клята тля
Вимірює мега і гіга дистанції.
Все скінчилось. Нехай.
За здоров'я - до дна - випито.
Чорна ніч одяга малахай
І пірнає у мене - рибкою.
