З ціпком в руці йшла старість по бульвару,
Зігнувшись вдвоє, ледве ноги волокла,
І шепотіла все, тихесенько до себе,
Якісь сумні та нерозбірливі слова
Ось так плелась від лавки і до лавки,
Пригнувши голову, у пошуках чогось,
Траву довкола пильно оглядала,
У урнах шпорталась витягуючи щось
Ніхто не знав її й ніколи не вдивлявся,
І не питав себе, а хто це там така,
Завжди одягнута з смаком і акуратно,
З ціпком й авоською пляшок, в своїх руках
Не оглядалися й не мучились питанням,
Чому учителька і вишу викладач,
Не може гідно старість проживати,
У тій країні, що оспівував Тарас
З ціпком в руці йшла старість по бульвару,
У урнах шпорталась витягуючи щось,
Зневажена байдужістю держави,
Обділена увагою когось...
