UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ганна Верес (Демиденко): Їм ворогом був Бандера - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Бачите, Оксано, наскільки викривлене бачення історичних фактів у людей Донбасу. Добре "дбали" і комуністи, і Кремль сьогодні, щоб жили люди манкуртами. А наше з Вами завдання - писати правду і доносити її обдуреним. Принаймні, я маю таке бачення. Дякую за візит. Я тепер завжди чекаю на Ваш коментар.    
Марсианин, 19.09.2015 - 10:17
Живете в каком-то выдуманном мире. К хунтяям на Донбассе относятся прежде всего как к грабителям и мародерам. Грабят и просто,чтобы прибарахлиться, и от того, что голодные - украинское командование их плохо снабжает. Был пару недель назад в Новосветловке - отмечали год освобождения от хунтяйской оккупации. Они, когда там стояли, согнали жителей в церковь, сказали, что заминировано, а сами пошли грабить их дома. Пережили там жители и массовые расстрелы, и пытки, много всего. Старожилы говорят во время немецкой оккупации было лучше - немцы не давали украинским полицаям зверствовать. И что там такого особенного надо знать про ОУН и Бандеру? Всё, конечно, знать невозможно, но уж про Волынскую резню знают все. Да и памятники донбассцам, погибшим от рук бандеровцев - те убивали простых учителей, агрономов, трактористов, детей и т.п., стоят в городах Донбасса.
Mik (галицька миша), 19.09.2015 - 09:04
Вельмишановна Ганно! Ваш вiрш дуже сподобався сiренькому галицькому звiрику.  Пошукайте, будь ласка, на моїй "особистiй шпальтi" у списку творiв вiрш "Звернення до Донбасу". Я опублiкував його наприкiнцi червня ц.р. Iдея схожа на Вашу. Безлiч коментарiв....... 
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
По-перше дякую за увагу, а по-друге, повідомляю, що я уважно перечитала твір "Звернення до Донбасу" і коментарі до нього. Тобі написала і свої поради. На мою думку, у тих людей, що тобі їх писали, й до цього часу тече у жилах рабська кров. Це не дає їм можливості вільно мислити, аналізувати, боротися, бо звикли навіть не служити, а прислужуватись. Пройде, можливо, й не одне покоління, поки народ Донбасу зміниться. Я зустрічала не одного втікача звідти, котрі мислять адекватно. А був у нас і такий випадок: приїхала у село сім"я, щоб перебути тут війну, і чоловік, дивлячись телевізор, з захопленням сказав:"Вот Вовка дает!" "Який Вовка?"- спитав господар, який їх упустив. "Да Путин же." Звичайно, таких переселенців випровадили, хоча спочатку співчували їм. І я носила їм продукти, ще й жінка того чоловіка була беременна. Так іноді буває.Я сьогодні поміщу вірш "Рабів не пускають до раю". Хай читають. А ти пиши, не звертай уваги на таких поціновувачів. Творчого натхнення тобі.
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
