Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Процак Наталя: …Ех Вітре, чуєш Вітре!… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Хуго Иванов, 06.04.2016 - 15:03
Не плачь дефчёнкаЯ уже учусь... как ветер быть... дарить свою беспечность... Ласкать без спроса... сказочную грудь... И... превращать... мгновенья... эти... в вечность Процак Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ти знову хуліганиш?????.....ех!!! Спасибі не чикала на такий емоційно-вибуховий комент
Roman Mironchuk, 24.01.2016 - 13:47
Той вітер змете увесь тягар, який наклався на чиїсь плечі...Від такого аж холоне серце... Прекрасно! Процак Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Приємно що вподобали!Дякую щиро!
Процак Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі за високу оцінку...дуже приємно...Вдячна вам і рада візиту.Спасибки
Олег М., 03.10.2015 - 19:26
Талановито. чудесно, пронизаний філософською лірикою, заримований в образі вітру про наше буття.....Молодець.....
Процак Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибки Вам щиро...нахвалили...приємно...вдячна Вам
Процак Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую сонечко дуже тобі рада...Приємно що зявився на горизонті...
ТАИСИЯ, 02.10.2015 - 13:55
"Ветер, Ветер! Ты - могуч! Ты гоняешь стаи туч! Ты волнуешь сине море. Всюду веешь на просторе"!Он всегда готов помочь! Процак Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибкі щиренько...безмежно Вам рада...
Олександр Яворський, 28.09.2015 - 14:59
надривно, емоційно, жіночно... хоч до вітру і є низка претензій, проте до нього є і прохання не полишати...
Процак Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі Саш...рада вам дуже...приємно що пройнялись і зрозуміли
ХАЙЯ-КАМА, 28.09.2015 - 11:54
Ой, Наталюсю, який ГАРНЮЩИЙ віршик, ні віршисько, бо Ви пишете дуже гарно і багато, все так щиро, чуттєво...я надіюсь дочекаюсь коли вірші будуть такі ж щирі але радісні.Чекаю, Ви великий молодець
Процак Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую вам щиро...дуже Вам рада...безмежно рада...спасибкі за тепло і добро...
Мар’я Гафінець, 27.09.2015 - 00:35
Ох, який вірш!! Неймовірний, глибокий, запаморочливо-стихійний!...і такий мій, що слів бракне..Дякую за чудову поезію, Наталю
Процак Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так приємно...дякую моя люба...тішусь, що вподобала... Дякую за чудовий коментар Фінусику
Потусторонний, 26.09.2015 - 11:01
Ну ты Натаха и призадумала. Ну да. Накатывает. Как стихия. Ветер часто радикально меняет погоду... На самом деле в стише достаточно серьёзная философия. За что канеша отдельный респектище. Жизнь ес-но не черновик. Не скомкать и в корзину не бросить какой-то её фрагмент. Наверное потому, что фрагменты эти и есть те самые обстоятельства, языком которых разговаривает с нами Бог. А совесть... Совесть это то, что делает нас людьми. А кто сказал, что быть человеком легко? Однимслов понравился стиш. Это здорово, когда аффтор умеет одновременно хорошо чувствовать, думать и говорить. И это тоже делает его человеком.
Процак Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибки Вам, приємно вражена..Ви настільки відчули те що мені хотілось донести, що забракло слів...дякую мій добрий і милий друже мене тішить що ви вподобали мою безграмотну писанину...Дякую вам щиросердечно
Процак Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую!!! Ну це про мене...настрій такий незрозумілий був і написалось...Спасибі мій друже що не забуваєте...Рада Вам безмежно...
Калинонька, 25.09.2015 - 16:55
Ще б почекати трохи до вечора, світанкуЩоб вимолити в неба для себе чистий лист Джерельною водою все б змити до останку Приглушуючи вітру пронизуючий свист...Наталю! Дуже сподобалось! Талановито! Успіхів тобі! |
|
|