зібрала зошити. книжки
здала в шкільну бібліотеку.
позавертала всі стежки,
брестиму манівцем далеко.
перечитала знов і знов
дитячі твори... що казати:
шкільні роки - ясні зірки,
що не дають спокійно спати.
вже сенс новий знайти пора,
перегорнуть життя сторінку,
та галаслива дітвора
тримає, ніби соломинку.