О, роде невірний, гордий, захланний,
Осліплений блиском грошей.
Не бачиш, на що наступаєш ногами,
Не чуєш, хто кличе тебе.
За владу, і душу ти ладен продати .
Убивство для тебе – магніт.
Не чуєш, як плаче твоя рідна мати
І молиться вдень і вночі.
Огидні хвороби, наркотики, п’янки,
Оце є для тебе життя?
Розпуста і карти, зрада і мантри,
Для цього ти тратиш свій час?
А скільки на світі сиріт підростає,
Скільки безхатченків є?
А ті, що голодною смертю вмирають
Коли ти справляєш банкет?
Невже це тебе взагалі не турбує?
О, роде лукавий, страшний!
Ти сліз материнських не бачиш й не чуєш.
Ти справді сліпий і глухий.
