Благенький Вірш давився рафінадом
і не зважав на карієсний зуб.
Вчорашній слід бузкової помади
відтворював на шиї контур губ
якоїсь переперченої Музи,
забутої на клітці сходовій...
Невдало імітуючи Карузо
Благенький Вірш співав мені:Раді-і-ій!
я тут, Мала! Мене ж бо на Парнасі
упізнає й цінує кожен пес!
Я не якийсь Грицько або Тарасій,
я - Дактиль Амфібрахій Анапест!
І бовтав рими злякані у склянці,
що намагались вилізти й втекти.
Був аркуш в комі, стіл - у екзальтації...
В нічному парку нявкали коти.
Дуби скидали жолуді у лісі,
Благенький Вірш ридав, сміявся, пив...
Як раптом о четвертій сорок вісім
хтось впевнено у двері подзвонив.
І Пані у заквітчанім картузі
сказала строго з-під фальшивих вій:
- Зламався ліфт... Собача ніч! Я - Муза.
Ти все... того? Римуєш? В тебе - мій?
І упіймавши Дактиля за крила
( хоч той пручався, борсався й шипів )
благально на порозі попросила:
-Ти СПИ вночі... Здоров"я, знаєш, сила!
Ну не складай ні ВІршів, ні вірШІВ!
Займався день. Трамвай дзеленькав звично.
Злітали в небо срібні літаки.
І сипалися - так не поетично -
в майбутній борщ натерті буряки.
Уль, как в том анекдоте. Когда мужик заходит в питейное заведение и видит там тело, упавшее под стойку. Обращаясь к бармену:
Мне то же, что и ему. И столько же
На самом деле безусловно талантливо. В этой вакханалии мыслеформ, взерошивающих мозг, всегда чётко прослеживается вполне конкретная тема и идея. Весьма эффективный способ достучаться до самых недостукиваемых, скажу я Вам. Универсальный птичий язык. И для истинных ценителей щебетаний и трелей есть чем полакомиться.
Брависсимо! Улянка, заходя к тебе, вроде внутренне готова к эксцентричности твоих персонажей, но каждый раз удивляешь бурлеском!
...ЛЯПас всем нам - графоманам, по-булгаковски: