Вона прекрасна, немов захід сонця
Чарівна, таємнича і така проста
В її очах горять всі барви світу
І ніжні, ще незаймані уста
ЇЇ слова- мелодія краси
Така незвична й чимось загадкова
Вона відкрита й щира для усіх
Немов той ангел- чиста і казкова
Щовечора із книгою в руках
У мрії з головою поринає
Кохання лиш у неї у думках
Якого вона зовсім ще не знає
Гучні компанії та клуби не для неї
Самотньо вечори поводить вдома
І цим все більш вона притягує до себе
Така цікава й таємниче невідома
Невпевнено вона шукає щастя
Довіритись комусь для неї важко
Та все ж свого єдиного чекає
Який її життя оберне в казку
Вона герой у власних віршах
В які вкладає свої мрії
Душа її насичена любов’ю
І щире серце сповнене надії
Така одна, у всьому досконала
І схожої до неї не знайти
Лиш справжньому і вірному коханню
В своє життя дозволить увійти
