Я іще потерплю, хоч терпіти немає сил,
Я іще поживу і можливо тепер по-новому,
В когось всесвіт в руках, ну а хтось робить щастя із брил,
В когось ти є, а мене роздируть по – живому.
Все таємне колись стане явне і обов’язково
ти згадаєш усіх, хто був поруч з тобою, для тебе,
я даю тобі душу свою, я даю тобі слово,
коли маски знімуть, я впаду лиш тобі із небес.
Я впаду снігопадом й розтану на тілі твоєму,
Я стечу тобі каплями змивши увесь цей бруд,
Я тобі прошепчу на остаток так ніжно й таємно,
Я кохаю тебе і від твого тепла розчинюсь.
Я іще потерплю, хоч терпіти немає сил,
Я іще поживу і можливо тепер по-новому,
В когось всесвіт в руках, ну а хтось робить щастя із брил,
В когось ти є.
В когось
ти
є.
В когось.
Цікаво та відверто. Я вважаю що чоловіки не повинні тримати свої внутрішнє відчуття світу в собі. Творіння дуже сподоболася. Нечасто чоловіча лірика на стількі відверта. Браво
Віктор Непомнящий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
