Ти дала мені більше снів
і сказала: “Так триматись!”
Додавала більше холодів
турботлива осінь-мати.
За тобою усюди ходжу,
убраннями твоїми милуюсь,
барв яскравих додай собі,
щоби творити старатись.
Фарбами тими на полотні
намалює сусід-художник,
а вишивальниця їх візьме
і нанизує нитки чудові.
Устромить барви всі свої
в голчасте тоненьке вушко,
на домотканому на полотні
вже шиє рушник чи подушку.
Жовто-чорні барви бринять
і багряного кольору осінь,
таким буде в сорочці життя,
його колір осінь запросить.
Фотографія із інтернету.
2.11.2015.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618214
