Світ такий чорно білий і кольоровий водночас, хоча напевно це думка набагато розбавлена ніж здається і зовсім не кожному може підійти. Йдеться не про банальні фарби, а про людську душу їхні думки їхню мораль. Для когось світ лише в чорно білих тонах, а для когось існує безліч відтінків.
Якщо все добре то має бути добре до втрати пульсу, а якщо ні, то до болі у серці. Важко жити будучи таким максималістом адже між добрим і поганим існує ще безліч: просто хорошого, нормального, буденного в якому так легко і так важко водночас знаходити ту краплинку хорошого. Можна впевнено сказати а навіщо шукати хороше? Його повинно бути видно зразу!!! Так згідна зразу, але його ще треба вміти бачити просто бачити. Ти здоровий- радій цьому до безтями просто радій і тому що дорогі тобі люди живі і здорові радій. Кохаєш радій не кохаєш, чекай свого рідного і справжнього і дякуй Богу за те що маєш. Кожен наш день сповнений чимось просто хорошим банальним, але ж саме з цього і складається життя і як може бути боляче і страшно коли в одну мить цього теплого і здається цілком звичного не буде! Існує ще дуже багато відтінків і кольорів у нашому житті і треба навчитись їх бачити. У кожному нашому дні так багато безцінних скарбів які не кожному під силу зрозуміти. Між чорним і білим є стільки вилитих нормальних барв що просто неможливо їх перерахувати. Важливо зауважити що коли все нормально це також добре адже в нормальному немає поганого так буденність і рутина вона затягує і набридає і бувають дні коли все здається вже так набридло і життя на життя не схоже. Які ж ми люди в той момент щасливі, так щасливі! У нас немає проблем у нас все добре, ми просто живем а життя це як алмаз- не зразу воно гарне і не зразу блистить але ми маємо цей алмаз, і це наш подарунок долі.
Буває так погано і буває так добре і буває нормально. І з часом кожна людина повинна в цьому нормальному бачити добре і з кожним днем робити ще краще і краще, сама, бо хтось може тільки доповнити твої барви.
Між чорним і білим як це не дивно і не боляче усвідомлювати повинен бути баланс. А що таке баланс? Це рівновага так рівновага між чорним і білим. Бо коли все до безтями добре або навіть просто нормально людина перестає це цінувати перестає дякувати Всевишньому за ці скарби які має. Чорна акварель є невід’ємною складовою людського життя завдяки їй ми вміємо цінувати, ми стаємо мудрішими і досвідченішими. Або навіть просто тому що після неї, знову обов’язково засяє радуга. Щоб не сталося у нашому житті добре чи погане воно було нам необхідне для подальшого життя для подальшого хорошого.
Наше щастя в полягає в простих речах і великим талантом і мужністю необхідно володіти аби просто навчитися їх помічати…
