рілля –
за хвилею хвиля,
розгойдана плугом земля –
бо́розни-гребені
лискучі-масні́,
чор-ні…
хви-лі,
у безчассі застиглі –
гіпотетична
Матерія Вічна –
метафізичний прообраз ріллі…
од Початку Велике Все
у чорний Простір засіяне:
космічне-земне,
ненароджене-потенційне
до Пори до Часу бере́жене,
хо́ване –
неврече́вле-не…
Абсолютне Все…
знерухо́мілий океан ріллі –
чорні свої
застиглі хви-лі
непорушно несе
у вічній Тиші і Спокої…
у бездонних,
непроглядно чорних
його глибинах
усіх речей – форми і суті
сплять, до часу невидимі і забуті…
яко спить у ріллі насінина –
майбутнього літа паростки і врожаї майбутні
у теплій чорній пахучій пухкій ріллі
є все, що МОЖЕ зійти весною
і за літо вирости на Землі…
…сонячний промінь, як Світла Ідея,
одкрита Істина – Алетейя,
обере випадкове насіння-зерно́
і проснеться у зародку, і явить себе «із нічого» воно –
до сходу і цвіту,
до врожаїв літа…
непорушна осіння жива рілля –
колисанка-лю́ля…
Вічне Лоно – Матерія…
отака
аналогі-я
…Алетейя…
10.12.2015
*Алетейя – Істина у своїй одкритості
У Великому чорному Все є все, всі можливості і шанси, щось під сприятливим променем явить себе, а щось залишиться у землі, чекати...
Як завжди, заставляє думати
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так-так - це дуже важливо: те, що залишиться - тільки щоб Чекати... і - дочекається колись же - бо... Вічність
дякую Вам, Яночко
Така проста...глибока...пронизана магічністю...ніжністю...загадковим тепетом...Істина...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
пані Лідіє ви навели прекрасний ряд означень до моїх почуттів стосовно ріллі - як зораної землі, у якій - пахучій-пухкій - Є Все, у тому числі й Істина щиро Вам вдячна