Куди пропала ти, чарівна музо?
З блакитними крильми, з вінком на голові
Квіткова, розчинилася байдужо?
У райдузі весни, у сонячній імлі.
Я знаю, що робив не те й не так,
що музи не живуть на попелищі,
Чорнилом кров- червона, наче мак.
Та, все ж, лунають подвиги колишні.