Здається, вічність до весни. Зима, зима
І віхола танцює вальс. Не видно дня.
На твоїх скронях сивина. Моя вина
О, як ще довго до весни. Зима, зима.
Дерева сковані в льоди. Тремтять, тремтять
Слова не сказані тобі. Болять, болять.
Здається, вічність до весни. Ця довга ніч,
як тінь відбита на стіні від тихих свіч.
Моя рука лежить в твоїй. Горять дрова
Мороз малює на вікні якісь дива.
Давно на двох одна судьба. Й зима - одна.
А віхола танцює вальс. Сама, сама.
Здається вічність до весни. І до тепла
Літа летять, але любов жива. Жива.
На твоїх скронях сивина. Моя вина...
А за вікном тріщить мороз. Зима, зима.
Оксана Максимишин-Корабель
4 січня 2016 р.
