Верби нахилились над рікою,
у зажурі тихо дні пливуть,
чи сумують верби за тобою
чи їх коси уже не ростуть?
Приспів
Вітер розчесав,
дощик поливав,
дощик цілував
їх коси.
Верби нахилились над рікою,
та надія в них іще живе,
що я прийду разом із тобою,
плач їх стихне, навіть відійде.
Верби нахилились над рікою,
немов нам обом хочуть сказать:
"Вмийтеся ви вербною сльозою,
бо без сліз і щастя не пізнать."
