* * *
До ніг твоїх все небо прихилю
Й короною зірковою звінчаю
Тебе єдину. Світ свій розфарблю
Пензлем краси і барвами із раю!
Тендітними росинками cкроплю
Вуста сумирні, день заколихаю,
Розбуджу ніч, блиск сонця ухоплю
І дам серцям. Вони живуть, я знаю,
Тобою й мною! Янголам звелю
Розніжувати ніжність аж до краю,
Аж до межі… Я й темінь засвітлю
Суцвіттями вогню та водограю
І чарами тебе у собі розстелю.
Нас в оберемок долі повплітаю…
До смерті і по ній ти є моє «Люблю»,
Між Богом і людьми я є твоє «Кохаю».
Павло Гай-Нижник 1 березня 2016 р.
